Інфляція на рівні 27% у 2022 році виявилася кращою за прогнози. Але радіти поки що зарано: у 2023 році ціни зростуть ще на 21-23% через бойові дії та збільшення витрат виробників.
За даними Державної служби статистики, у грудні 2022 року споживча інфляція рік до року становила 26,6%. При цьому, Національний банк прогнозував, що зростання споживачів у 2022 році буде на рівні близько 30%. Аналогічна цифра фігурує і в меморандумі між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ), який було оприлюднено наприкінці грудня минулого року.
«Інфляція виявилася нижчою за очікування з кількох причин. Основна – жорстка фіксація валютного курсу на тлі зниження доходів громадян, а також заморозка тарифів. Таким чином, багато підприємств просто не змогли перенести в ціну зростання собівартості та супутні ризики з регуляторних причин або через обмежений попит», — сказав директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.
Втім, показник інфляції у 2022 році все одно став найгіршим із 2015 року. Тоді зростання цін перевищило 43%. Крім того, експерти вважають, що інфляційна спіраль ще не повністю розгорнулася. Тому у 2023 році товари та послуги, як і раніше, дорожчатимуть. Можливо, такими ж темпами, як і у 2022-му.
Споживча інфляція в Україні в 2012-2022 роках, % рік до року
Ми не самотні: у Європі теж все дорожчає
Основним інфляційним тригером 2022 року стала війна та її негативний вплив на економіку. Коментуючи ситуацію, Національний банк у своєму коментарі вказує, що найбільший внесок у зростання цін зробили:
- руйнування підприємств та інфраструктури;
- порушення виробничих процесів та логістики;
- зростання витрат бізнесу;
- ситуативний ажіотажний попит на окремі товари та послуги.
«Впливали (на інфляцію – ред.) й непрямі наслідки війни. Зокрема, курсові ефекти та погіршення протягом року очікувань населення та бізнесу. Крім того, на ціни в Україні тиснуло глобальне прискорення інфляції – саме минулого року більшість країн оновили багаторічні інфляційні максимуми», – йдеться у повідомленні НБУ.
У США, наприклад, інфляція за 2022 рік становила 6,5%, а у країнах Європейського Союзу (за попередніми оцінками) вона перевищить 11%. «Для порівняння країни Прибалтики, що входять до зони євро, мають 21-23% інфляції в 2022 році. Але в ЄС специфічна ситуація, яка викликана насамперед рекордним зростанням цін на енергоресурси», – уточнює економічний експерт Данило Монін.
Водночас, Нацбанк вказує на те, що інфляційна ситуація під кінець 2022 року стабілізувалася. За даними Держстату, у серпні, вересні та жовтні інфляця місяць до місяця склала 1,1%, 1,9% та 2,5% відповідно. Але і у листопаді, й у грудні у місячному вимірі ціни збільшилися лише на 0,7%.
«Забезпечити помірну інфляційну динаміку вдалося завдяки антикризовим заходам НБУ та уряду за підтримки міжнародних партнерів і, звичайно, успішним діям української армії, яка не лише зупинила російський наступ, а й звільняє українські землі. Фіксований курс також є важливим якорем для очікувань усіх економічних агентів, виконуючи роль запобіжника панічних настроїв», – уточнює Нацбанк.
Головні винуватці – на полицях магазинів та на АЗС
Необроблена харчові продукти – овочі, фрукти, крупи, м’ясо, яйця – за 2022 рік подорожчали на 41,6%. Готові продукти харчування, такі як макаронні вироби, молочна продукція, кондитерські вироби, безалкогольні напої зросли в ціні на 22,6%.
Як уточнює НБУ, зростання цін на сирі продукти харчування ближче до кінця 2022 року сповільнилося. Це пов’язано з тим, що скоротився термін реалізації таких товарів в умовах відключень електроенергії; подешевшали корми, вартість яких багато в чому визначає ціни на м’ясо; збільшилася пропозиція яєць; завершилося збирання врожаю, що стало стримуючим фактором для цін на крупи та борошно; знизився попит на продовольство з боку кафе та ресторанів.
У той же час, у грудні 2022 року подорожчання готових продуктів харчування почало набирати оберти.
«Зростання цін на відповідні товари в річному обчисленні прискорилося під впливом збільшення виробничих витрат бізнесу та все ще ускладненої логістики. На тлі дефіциту електроенергії дорожчали продукти, виробництво яких енергоємне, потребує термічної обробки чи зберігання у холоді», — прокоментували у НБУ у грудні 2022 року.
Ціни на непродовольчі товари у 2022 році зросли на 21,3%. Інфляція у цьому сегменті у грудні також прискорилася, головним чином через вичерпання товарних запасів, які були сформовані ще до девальвації офіційного курсу гривні на 25% у липні.
Послуги загалом за 2022 рік подорожчали на 14,8%. На відміну від продуктів харчування та непродовольчих товарів, темп зростання цін у сфері послуг сповільнився через часті відключення електроенергії, які перешкоджали нормальному обслуговуванню клієнтів перукарнями, спортзалами, СТО тощо.
Істотно вплинуло на інфляцію і зростання цін на пальне: за 2022 рік воно подорожчало більш ніж на 69%. Втім, пік паливної інфляції припав на кінець весни – початок літа. Згодом вартість пального стабілізувалася і лише у грудні відбулося невелике зростання цін на 1,5-2%. Його спровокували власники генераторів, які почали активно споживати паливо після обстрілів енергоінфраструктури.
Товари та послуги – лідери зі зростання цін у 2022 році, % рік до року
Відчувається зовсім не те, що порахував Держстат
Експерти сходяться на думці, що для більшості споживачів реальна інфляція виявилася куди вищою за офіційну.
«Зміна переваг українців вплинула на структуру споживання. Основною статтею видатків стали продукти харчування, інші потреби зведені до мінімуму. Населення активно підтримує армію, займається волонтерством. А ці витрати навіть не потрапляють до інфляційної структури. Тому інфляція, що відчувається (реальна – ред.), максимально наближена до зростання цін на продукти харчування і становить близько 34%», — розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Віктор Шулик дотримується такої ж думки, вказуючи на те, що Держстат оцінює середню цінову ситуацію в споживчому кошику по країні. Отже, для конкретного українця та його родини інфляція може зовсім іншою.
«Насправді ціни на продукти харчування в Україні змінювалися хвилеподібно, їх підштовхувала паніка. Дуже подорожчала логістика товарів, що також вплинуло на ціни для кінцевих споживачів. Якщо порівнювати з минулим роком (з особистих спостережень), то техніка та найбільш затребувані продукти харчування зросли в ціні суттєвіше, ніж це заявлено Держстатом», – розмірковує експерт.
Ціни ніяк не вгамуються. Не цього року – так точно
У 2023 році чекати на суттєве уповільнення темпів інфляції не варто.
По-перше, перспективи завершення активних бойових дій, як і раніше, досить туманні. А саме від цього багато в чому залежить ситуація в економіці.
По-друге, виробники ще повною мірою не відобразили у цінах зростання своїх витрат. Результати опитування українського бізнесу за грудень 2022 року, яке провів НБУ, показують, що підприємства більшості галузей мають намір і надалі збільшувати вартість реалізації своєї продукції та послуг.
По-третє, впливатимуть на ціни руйнування та пошкодження енергетичних потужностей.
По-четверте, заморожені у 2022 році тарифи незабаром явно будуть переглянуті. У першому півріччі 2023 року це стосуватиметься комерційних споживачів, а у другому – побутових. Зрозуміло, зростання цін на електроенергію, воду і тепло позначиться на підсумковій інфляції.
«Поточний базовий прогноз зростання цін на 2023 рік – 26%. Але у зв’язку з невизначеністю факторів, що впливають на інфляцію, а також залежно від дій уряду і НБУ, підсумковий показник може бути істотно нижчим або вищим», – вважає Андрій Шевчишин.
За оцінками НБУ, зростання споживачих цін у 2023 році складе 21%. МВФ у своїх прогнозах трохи песимістичніший і очікує інфляцію в Україні на рівні близько 22,5%. Нацбанк називає загалом інфляційну ситуацію «контрольованою». Тим не менш, НБУ попереджає, що ризики цінових сплесків досить високі через можливу ескалацію на фронті та загрозу подальшого знищення української інфраструктури.
Павло Пшеничний, DELO.ua